ЗДО "Капітошка"

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Підготовка до школи – процес і урочистий, і хвилюючий водночас. І, як не дивно це звучить, складніше у цій ситуації мамам і татам, а не самому майбутньому першокласнику. Часом батьки мучаться думкою, чи готовий їх синок чи донька до першого класу. До того ж напередодні школи майбутні першокласники нерідко задають їм питання, на які складно відповісти навіть дорослому. Саме тому   ми спробуємо відповісти на "недитячі" питання майбутніх першокласників і дати поради батькам про те, як підготувати дитину до шкільного життя.

1. Шановні батьки, пам’ятайте! Тільки разом в співпраці зі школою та громадкістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.
2. Обов’язково постійно цікавтеся розвитком, навчанням й поведінкою ваших дітей, для цього відвідуйте всі заняття, батьківські збори, зустрічайтесь з керівником і вчителями школи.
3. Щоденно цікавтеся навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане побачене. Не дратуйтесь із-за кожної невдачі, що спіткає дитину, не карайте і не ображайте її гідність, а допоможіть зрозуміти і усвідомити помилки недоробки і загартуйте її силу волі своєю допомогою і розумінням.
4. Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу у їх виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою і силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.

5.Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки,аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчити малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.

6. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. Л.С. Виготський відзначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».

7.Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.

8 Працюйте над розвитком пам'яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.

9.Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.

10. 10. Сприяйте тому, щоб дитина сформувала у собі активну життєву позицію : брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувати, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення. Для цього необхідно підтримувати в дитині впевненість і сміливість.
11. 11. Намагайтесь вислухувати розповіді дітей до кінця, не перебиваючи їх. Обговоріть ці події, проаналізуйте свою і дитячу думку, виробіть спільні шляхи до розв’язання різних проблем. Будьте порадником і наставником дитини у всіх питаннях і проблемах.
12. 12. Обов’язково надавайте посильну допомогу школі (квіти, озеленення, оформлення кутків, класу, ремонт приміщення, участь у концертах, зборах).

 Що повинен знати школяр, ідучи до школи:

1. Домашню адресу, телефон, адресу школи.
2. Місце праці батьків, їх посади.
3. Шлях від школи додому і назад.
4. Знати й виконувати правила дорожнього руху, вміти поводити себе на вулиці ,в школі.
5. Відкривати й закривати двері квартири.
6. Чітко відповідати на запитання дорослих.

 Домашнє завдання батькам

1. Розкажіть дитині про свій родовід ( прадіди, прабабусі, родичі);
2. Намалюйте разом родовідне дерево, розмістіть на ньому фотографії.
3. 3. Доберіть разом з дитиною до кожного режимного моменту образний віршик, прислів’я, приказку, використовуючи їх під час вмивання, прибирання, приготування їжі
4. Виявіть природні здібності дитини, її нахили, інтереси, хобі. Разом складіть програму розвитку і вдосконалення тих задатків, стежте за дотриманням плану, цікавтеся ним щоденно, підтримуйте.
5. 5. Спробуйте визначити тип темпераменту дитини, враховуйте особливості її поведінки в спілкуванні з нею. (Ви маєте знати, коли і де можна сказати дитині не завдаючи їй психологічної та моральної шкоди). Тоді можете розрахувати та взаєморозуміння і хороші стосунки.
6. 6. Передплатіть для дитини дитячу газету чи журнал, регулярно просіть переказати прочитане, обговорюйте, аналізуйте вчинки, поведінку, слова людей, друзів, товаришів, сусідів, знайомих, ведучих телепередач, акторів.
7. 7. Розподіліть між членами сім’ї постійні домашні обов’язки й завдання, обговорюйте їх виконання, фінансовий стан сім’ї, доходи і витрати.
8. 8. Вивчіть і визначте свій тип авторитету для дітей (за Макаренком), його позитивні й негативні сторони, активізуйте самоконтроль.
9. 9. Придивіться, як ваша дитина спілкується з дорослими, ровесниками.
10. 10. Чи добре знаєте ви друзів вашої дитини, їхні родини? Як діти проводять дозвілля? Чи відпочиваєте ви на природі?
11. Чи знаєте ви мрії і плани вашої дитини на майбутнє? Чи схвалюєте її вибір професії, її думки про сім’ю, родину, сімейні свята, відпочинок?
12. 13. Чи можете ви назвати себе помічником, наставником, вихователем дитини?

                                          Що таке «Психологічна готовність до навчання у школі?»

Чи віддавати дитину майбутньої осені до школи, чи ще рік почекати з початком навчання? Багатьох батьків шестирічок і, навіть тих, кому ще немає шести, хвилює це питання. Заклопотаність батьків зрозуміла: адже від того наскільки успішним буде початок шкільного навчання, залежить успішність дитини в наступні роки, її ставлення до школи, навчання і, в кінцевому результаті, благополуччя в її шкільному та дорослому житті.

Віднині кожна дитина, яка досягла 6 років, має гарантоване місце у школі. Лише батьки вирішують, віддавати сина або доньку на навчання в 6 років чи почекати до семи. Варто розуміти— це не питання зручності. Що як дитина ще не здатна витримувати шкільне навантаження? Який рівень готовності до школи майбутнього першокласника? І як цей рівень виявити?

Спробуємо розібратися, на що звертати увагу батькам, щоб зрозуміти, чи дитина готова до шкільного навчання, а також, що вони можуть зробити для допомоги у формуванні належних якостей.

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміють необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Психологічна готовність до школи – це комплексний показник, що дозволяє прогнозувати успішність чи неуспішність навчання першокласника.